Незалежний дитячий медіа центр "Голос Дитини"


	Статті / Денис Степура //
Школа ХХІ століття Цікавo, якою буде школа майбутнього? Може, учні та вчителі спілкуватимуться через INTERNET? Чи вчителі стануть віртуальними? А може, їх і зовсім не буде? Можливо, але будьмо реалістами.... Краще поговоримо про проблеми не майбутньої, а сучасної школи, адже їх занадто багато, і треба шукати рішення. На мою думку, глобальною проблемою всіх шкіл України та взагалі нашої системи освіти є те, що базова освіта дається всім однакова, уроки на вибір відсутні (наприклад, в Іспанії, окрім деяких обов'язкових, є велика кількість таких предметів). Моя точка зору щодо цієї великомасштабної проблеми була, є і буде незмінною. Я пропоную реальне вирішення. Для 1-9 класів система освіти не повинна відрізнятися від теперішньої, а вже з 9 по 11 класи мають бути введені обов'язкові предмети і предмети на вибір. Учителі читатимуть учням лекції і не задаватимуть завдань додому. Шкільний час я пропоную продовжити до 16.30-17.00. Таким чином, існуватиме прогресивна і раціональна система. Багато людей у наш час сподіваються бути успішними в бізнесі, вкладаючи для цього чимало коштів у своє навчання, отримуючи відмінні оцінки у школі, ретельно завчаючи уроки, не розуміючи, для чого вони це роблять, і не питаючи себе: "ЧОМУ?". Я не веду пропаганди проти нашої шкільної системи (я просто знаю, що система не об'єктивна, не досконала та не ефективна. Вона створює широкий спектр комплексів, стереотипів, наповнена неясними, навіть для вчителів, нюансами та позбавлена здорового глузду). Батьки приводять дітей у школу і вимагають від них відмінного навчання, теж не розуміючи, навіщо. Адже оцінка в навчальному закладі - це "еквівалент коефіцієнта знань учня з боку вчителя"!!! Хіба учень розуміє, що це таке?... А викладач?... Учень знає, що оцінка - це вирок судді (вчителя), який вирішує, на скільки відсотків учень сказав правди, і ставить відповідно за відповідь бал, що потім автоматом заноситься до чорного або ж білого списку класного керівника, а той, у свою чергу, оцінює виховну роботу батьків. Як вчитель може об'єктивно оцінювати учня, якщо він не може перевірити, чи достатньо сам кваліфікований? Не кожен учитель здатний об'єктивно оцінити навіть власні знання!!! Тож якщо у вас добрі батьки або добрий класний керівник, то вам страшенно пощастило, але якщо ні, то стережіться!!! Існують й інші непорозуміння. Наприклад, через некомпетентність "нової" 12-бальної системи. Втрачає свою цінність золота медаль. Велика старанність учнів не заохочується, а навпаки придушується. Міністерство освіти повинно витрачати кошти на вирішення проблем учнів, а не на введення нових систем оцінювання їхніх знань. Інша велика проблема - це ті умови, в яких учні змушені працювати: некомпетентні вчителі, недостатня кількість книжок, старі підручники, де часто інформація не відповідає дійсності(!). Я вважаю, що сучасним учням ( і деяким вчителям ) бракує культури і моральності, тому непогано було б запровадити у школі хоча б один урок "культури, моралі та етикету", який так потрібен теперішнім школярам. У них немає простої поваги до вчителів та прагнення працювати! Це не залежить від поганої та недосконалої системи освіти чи недоброякісної роботи вчителя ( його некомпетентності ). Це пов'язано з бажанням учнів працювати, а такий потяг у багатьох із них відсутній. Чому? Може, немає можливостей навчатися? Н-І-І-І!!! Можливості є (!), немає перспектив розвитку... Словом, система освіти середньої школи (не кажучи вже про вищу освіту) потребує ретельної корекції та систематизації. Досягти ж успіху ми зможемо тільки разом, об'єднавши зусилля учнів, учителів та Міністерства Освіти України.