Незалежний дитячий медіа центр "Голос Дитини"


	Статті / Олена Максименко //
Перший раз на перший курс …Якщо у коридорі університету ви зустрінете студента з очима, як у скаженої креветки, з волоссям у вертикальному положенні, студента, весь вигляд якого виражає німе питання: "Куди я потрапив?!", можете бути впевненим, що перед вами вчорашній абітурієнт. …До класу заходить веселий чоловік і каже: "Перший курс? Я так і зрозумів. Не вставайте, це ж не школа! І якщо запізнились, не розшаркуйтеся три години, сідайте мовчки, ніхто вас не сваритиме!" …Наступний викладач заходить до аудиторії: "По-перше: ВИ ПРИЙШЛИ ДО КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ! Встати негайно!!! По-друге: НІЯКИХ ЗАПІЗНЕННЬ! Не впущу до аудиторії, і взагалі ноги вашої не буде на моїх лекціях!" Згодом в голові потроху яснішає, і в цій школі виживання ти поступово робиш для себе висновки. По-перше, у великих аудиторіях діє система "хто не встиг, той запізнився". Того не впустять, або, в кращому випадку, сидітиме на підлозі. По-друге, часто, щоб вгадати аудиторію, замало кинутої копійки, оскільки запропонованих у розкладі варіантів більше, ніж сторін монети. По-третє, гіркий досвід довів, що їдальня працює лише до третьої години (це на другій-то зміні!), і якщо не поквапишся, приречений слухати співи свого шлунку до вечора. Проте є і приємні відкриття. На стіні з розкладом не побачити ненависних слів "математика", "хімія", "фізика"… Поки що не виявлено такої пари, від якої холоне спина і на якій сидиш, наче на кілку. А ще стільки привабливого обіцяє "Творча майстерня", в якій, як-то кажуть, є де розгулятися широкій слов'янській натурі. Та все ж вночі, прокручуючи в голові непростий студентський день, мимоволі думаєш: "А як затишно жилося у моїй рідній прекрасній школі !.."