Незалежний дитячий медіа центр "Голос Дитини"


	Статті / Оксана Драгущак //
Лист у майбутнє Привіт, моя Надіє! Минуло Друге тисячоліття. Затихло його холодне дихання. І з останнім ударом годинника у новорічну ніч народилася ти. Знаєш, хто ти? Ти - моя Надія, сподівання на краще, віра у щасливе майбутнє. Зараз ти ще маленька, але згодом підростеш і, мабуть, зрозумієш усе, що я тут пишу. Це для того, щоб ти краще усвідомила своє призначення у цьому світі. Хоча ми одне ціле, але існують певні відмінності між нами. Ти ніколи не бачила життя другого тисячоліття, зокрема ХХ століття. Найжорстокішим періодом у житті людства було минуле століття. За цей час на Землі відбулося дві світові війни та безліч громадянських. У цьому столітті багато жертв принесли землетруси, тайфуни, виверження вулканів. За цей час на Землі виникла велика кількість невиліковних хвороб. Таких як рак, СНІД та інші венеричні захворювання. У зв'язку з ядерною зброєю та забрудненням навколишнього середовища вперше в історії виникла загроза знищення Землі. Та й самі люди змінилися. У всіх країнах світу вони, здається, мають невситиму жадобу до збагачення. Успіх часто вимірюється сумою заробітку людини, а досягнення - її маєтком. Ну що, Надіє, страшна картина? Ні, це не вигадки це - наше життя. Я б дуже не хотіла, щоб таке тривало надалі. Здається, наш світ прямує до катастрофи. Та у мене оптимістичні погляди і я сподіваюся на покращення ситуації. У цьому мені допомагаєш ти, адже надія завжди помирає останньою. Знаєш, мені здається, що у третьому тисячолітті на Землі запанує мир. А щоб було саме так, більшість людей повинна змінити свій менталітет. Вони мусять забути про культ матеріального і повернутися до моралі. Я знаю, кожен хоче бути щасливим. Але чи задумувався хтось, що щасливим хочуть бути й інші? Уявляєш, Надіє, якби всі люди жили в радості й мирі! Як би це було чудово! Мені здається, що це можливо. Для цього потрібно, щоб кожен поставив собі за мету ощасливити хоча б одну людину, при цьому не беручи до уваги власних інтересів. Тоді б і все людство стало щасливим, адже народна мудрість каже:" Як ти з людьми поведешся, так вони поведуться з тобою". А ще в одному з творів Гофмана я зустріла такий вислів:" Людина мусить бути духовно гідною своєї щасливої долі." Насамперед, ми повинні дотримуватися Божих заповідей, не порушувати моральних цінностей і державних законів. Адже найстрашніше, що може бути - це беззаконня, бо воно веде до самознищення. Окрім того, між людьми повинні панувати довіра, повага і любов. Я вбачаю загрозу і в тому, що показує телебачення. Адже хіба все, що звідти надходить у нашу свідомість, є хорошим? Раніше я також дивилася всі телепередачі й не звертала уваги на те, як вони впливають на мене. Я почала наслідувати улюблених акторів. Добре, що їх герої були хорошими. Але, окрім добрих, є ще й погані. І багато дітей, зокрема хлопчаків, також стараються бути схожими на них. Одного разу я почула про страшний випадок. Хлопчики (восьми і шести років) побили і задушили свого п'ятирічного друга після перегляду захоплюючого бойовика. І що, Надіє, тут можна сказати? Просто нема слів! Я думаю, було б доречним "очистити" телебачення від передач, у яких пропагується насильство. Або просто зробити так, щоб ті герої, які вбивають, застосовують зброю, вживають алкоголь, наркотики та наділені поганими звичками, були підкреслено негативними, щоб діти могли зрозуміти, хто вони є насправді й не наслідували їх. Окрім того, не завадило б у школі запровадити таку дисципліну, як психологія стосунків, щоб діти мали змогу оцінити ті чи інші ситуації з життя і навчилися відділяти добре від поганого. А у старших класах не завадило б додати психологію сімейного життя, бо так багато зараз розпущеної молоді. Існує ще маса проблем, яких я не буду торкатися у своєму листі до тебе, Надіє. Серед них - дискримінація певних верств населення, порушення прав людини, екологічна криза та багато інших. Більшість з них намагається вирішити Організація Об'єднаних Націй. Я думаю, що у Третьому тисячолітті їй це вдасться. Сподіваюся, ти їй допоможеш. Хоча деякі проблеми (наприклад, екологічну кризу) ми розв'язати не зможемо без допомоги нашого Творця. Адже стан навколишнього середовища зараз настільки критичний, що повернути його до нормального вигляду зможемо лише через мільйони років. Як би не було важко, але ми завжди повинні вірити у краще. Кажуть, якщо дуже захотіти, то можна досягнути чого завгодно. Тож давай, Надіє, буде прагнути виправити те становище, яке панує у світі, щоб Третє тисячоліття було дійсно щасливим. Мені чомусь здається, що воно і буде початком того раю, який нам обіцяний Богом. Коли ти підростеш і зрозумієш усе, що я тут написала, то побачиш, наскільки те майбутнє суспільство буде досконалішим за сьогоднішнє. Минуле - мертве, так нехай же воно не воскресне, щоб майбутнє було щасливим. Усього тобі найкращого, Надіє Третього тисячоліття! Твоя подруга Оксана.