Незалежний дитячий медіа центр "Голос Дитини"


	Статті / Ірина Четверикова //
Країна, котра не дбає про своє майбутнє - приречена Підліток і злочинець. Які різні два слова, і як страшно, коли вони об'єднуються в одне поняття - підліткова злочинність. В останній час перед суспільством постає питання: " Як можна запобігти її зростанню?" Діти, які просять милостиню на вулицях нашого міста! Діти, які вживають наркотики та нюхають клей в підвалах наших будинків! Діти, які крадуть з прилавків магазинів різні речі чи витягують гаманці з сумочок звичайних перехожих. Підлітки, які заради розваги можуть вбити навіть людину! Це злочинці? Так, деякі з них переступають межу закону. Але все ж таки вони залишаються дітьми. А діти, як відомо, це майбутнє кожної держави. Але, на жаль, в нашій Україні не приділяється належної уваги вихованню молодого покоління, не виділяється достатньо коштів на дозвілля підлітків. А тим самим, на мою думку, наша країна скоює злочин перед дітьми. Я вважаю, що потрібно залучати молодь до корисної праці, створювати різноманітні гуртки, де б вона могла проводити свій вільний час. Якомога більше показувати по телебаченню щось добре, красиве, а не жорстокість та ненависть. Адже ці почуття призводять до збудження нервової системи. Під впливом таких телевізійних програм і кояться жахливі вчинки. Нещодавно я дивилася телепередачу "Моя сім'я" і мене дуже вразила розповідь "дівчини в масці". Яка сказала, що її заповітна мрія - стати кілером. Я вважаю, що її випадок непоодинокий і немало її ровесників теж мріють про таку професію. На мою думку, у цьому винуваті засоби масової інформації, а саме телебачення. Тому що в наші домівки з екранів телевізорів входять герої - кілери, які так легко вбивають своїх жертв і не відчувають ні краплинки розкаяння та докорів власної совісті, на відміну від героя класичного роману Ф.Достоєвського "Злочин та кара". Підлітки та молодь не розуміють, що рано чи пізно все одно потрібно буде відповідати за свої вчинки. А прожити життя треба так, щоб не було дуже боляче за безцінно прожиті літа. Країна, котра не дбає про своє майбутнє - приречена! А як я вже писала, майбутнє кожної держави - це діти. Яким зараз у нас приділяється дуже мало уваги. І це дає про себе знати. На сьогоднішній день ми маємо сумні наслідки: ріст підліткової злочинності, збільшення кількості безпритульних дітей, поширення СНІДу та інших венеричних захворювань серед молоді. Щоб таке не продовжувалося далі, потрібно удосконалювати державну політику щодо молоді вже сьогодні. Тому що завтра може бути пізно...