Резюме радіопрограм / Злочинність //  


  Ніхто не застрахований від помилок, навіть люди з багатим життєвим досвідом. А що вже говорити про нас - дітей. Ми спішимо жити і намагаємось якомога швидше пізнати цей світ. І в такому шаленому ритмі іноді не помічаємо, коли відхиляємося від правильного шляху. Адже саме юнацьке прагнення до пригод штовхає нас на "подвиги". Хтось намагається перепливти найширшу частину річки, дехто - залізти на найвище дерево у парку... А деякі, щоб довести свою мужність, навіть наважуються піти серед ночі на міське кладовище. Проте нерідко дитяча безпосередність підштовхує нас до необдуманих вчинків, що класифікуються як злочини.
  Дитина і злочин. На перший погляд, ці два поняття просто не сумісні. Але життя - річ не передбачувана. Тому все частіше ми чуємо повідомлення про злочини, скоєні неповнолітніми. І стикаємося з тим, що безпосередніми учасниками крадіжок, зґвалтувань і навіть вбивств стають діти. За даними статистики, на сьогодні у виховних колоніях утримується близько 2,8 тис. неповнолітніх правопорушників. Більше половини з них засудженні за крадіжки, кожен четвертий - за розбій та пограбування, кожен десятий - за нанесення тяжких тілесних ушкоджень або вбивство. При цьому 13% засуджених мають 14-16 років, 28% - 16-17 років та 39% - 17-18 років. Майже кожного третього неповнолітнього, який перебуває у виховних колоніях, засуджено на строк від 1 до 3 років позбавлення волі, половину - від 3 до 5, та майже 18% - на термін понад 5 років.
  Останнім часом виникає необхідність оберігати дітей від власних батьків. Аналіз матеріалів про сімейно-побутові конфлікти, за якими було відмовлено в порушені кримінальної справи, показало що у 30% випадків скандали і бійки між батьками супроводжувались застосуванням до дітей фізичної сили або психологічного тиску. Існують випадки сексуального насильства стосовно дітей. Окремою проблемою є розповсюдження пияцтва та наркоманії серед батьків, залученням ними дітей до вживанням алкоголю і наркотиків. Щорічно в середньому виявляються близько 12 тис дітей покинутими батьками за рішенням судді і близько 4,5 тисяч батьків позбавляються батьківських прав. 
  То хто ж вони, підлітки, які переступили закон, - жорстокі злочинці чи жертви суспільства.? Що штовхає їх на злочини? Чи розуміють вони, що чинять протиправно? Щоб розібратися у цьому, ми вирішили поговорити з дітьми, які зіткнулася з цим у своєму житті? Виявляється, більшість злочинів скоєні неповнолітніми з мотивів солідарності та самоствердження. Часто вони навіть не здогадуються, що зробили щось погане, адже іноді просто допомагають дорослим і таким чином стають співучасниками злочину.
  Важко розкривати свою душу перед мікрофоном, особливо коли знаєш, що дехто тебе просто не зрозуміє. Адже справа у міліції - це пляма на репутації до кінця життя. Чи мають можливість малолітні злочинці вижити у такому суспільстві? За відповіддю на такі питання ми вирішили звернутись до Філіпової Олени Іванівни, майору міліції, старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах кримінальної міліції у справах неповнолітніх:

Чому діти порушують закон?
Діти, у яких батьки перебували в місцях позбавлення волі, йдуть шляхом батьків, тобто батьківське виховання впливає на розвиток дітей. Як правило, порушують закон діти з неблагополучних сімей.

Які злочини найчастіше скоюють неповнолітні?
Крадіжки державного майна, крадіжки в невеликих розмірах: харчі, метал тощо.

З якого року починається кримінальна відповідальність дитини?
Кримінальна відповідальність дитини починається з 16 років, але за тяжкі злочини (вбивства зґвалтування, крадіжки) з 14 років. Існують виховні колонії, спеціальні школи, які є досить дієвими, але мають місце випадки, коли вихованці колоній та спеціальних шкіл знову порушують закон.

Розкажіть про випускників колоній.
Існує Державний Департамент з питань виконання покарань, який працевлаштовує вихованців дитячих колоній. Вони перебувають на обліку і з ними проводять профілактичну роботу.

Тож не варто суворо засуджувати дітей-злочинчів. Дуже важливо пам'ятати, що неповнолітні правопорушники - теж люди. І вони потребують не покарання, а допомоги.

Драгущак Оксана

  

Незалежний дитячий медіа центр "Голос дитини"

веб-дизайн © 2003 Богдана Серебріян 


Усі матеріали на сайті є власністю Незалежного дитячого медіа центру "Голос Дитини". Використання у будь-якій формі матеріалів сайту - лише з дозволу медіа центру. Посилання на сайт є обов'язковим.